«Що в плеєрі? #6»: Михайло Бородавчук (Женя Скрудж, The Tea Ship)

0
70

Їхні композиції слухають численні віддані фанати. Їхня музика змушує тисячі сердець завмирати в екстазі, мотивує замислюватися і відчувати щось справді особливе, шалено відриватись та переживати разом з ними. Однак є композиції, що надихають і їх самих! Отож, в рамках рубрики «Що в плеєрі?” ми запрошуємо українських музикантів познайомити читачів нашого ресурсу з п’ятіркою треків, які є для них знаковими або ж просто подобаються.

Після тривалої перерви в рамках нашої постійної рубрики ми вирішили поспілкуватись з бас-гітаристом двох чернігівських формацій “Женя Скрудж” та “Tea Ship” Михайлом Бородавчуком.

На відміну від колег по цеху, Михайла важко назвати медійною особистістю. Жодного помітного інтерв’ю, мінімум інформації в соціальних мережах та популярних пошуковиках. А згадки про нього обмежуються лише контекстом команд, що в них він грає.

Отож, редакція порталу UA ROCK: Музика-Доступна вирішила частково виправити цю прикрість та пропонує традиційно зазирнути  до плейлисту музиканта та дізнатись що все-таки слухають українські рокери.

1. Kyuss – Space Cade

Надзвичайна пісня. Відчуття, неначе дрейфуєш в космосі та спостерігаєш за тим, як Всесвіт творить чудеса. Ти – один і в той же час відчуваєш невимовно сильний зв’язок абсолютно зі всім, що відбувається та існує.

Вперше, коли я почув її, мене вразила манера гри бас-гітариста. Це було років сім назад.., я тоді ще захоплювався Black Sabbath. В моїй грі й досі відчувається вплив цих двох груп.

2. Soundgarden – Blow Up The Outside World

Мені здається, що ця пісня про щоденну боротьбу з жорстокою реальністю. Про те, як система намагається принизити та усмирити людяність, пропонуючи взамін ілюзорні та короткочасні імпульси “задоволеності”. Ми й самі того не усвідомлюємо, як ідемо на повідку в людей, які змущують нас пропускати через свою голову чужі ідеї і жити чужим життям.

Надзвичайно важливо навчитись чути свій внутрішній голос і йти власним шляхом. Давно слухаю цю групу, їх музика надихає мене і допомогає в житті.

3. Hiatus Kaiyote – Mobius Streak

Відносно нещодавно відкрив для себе цю групу і вони просто надзвичайні. Кожний звук, кожна нота, всі мелодії та ритми наскільки гармонійно течуть крізь тіло музичним потоком, змушуючи завмирати в ту ж мить. Всі музиканти чудово знають свою справу. Цей той яскравий приклад якісної, професійної та зіграної сучасної групи. Альбом “Tawk Tomahawk” 2013-го року на повторі уже більше трьох місяців.

4. Morphine – Whisper

Один з моїх улюблених гуртів. З їх музикою пов’язано чимало спогадів, низькі ж тони міцно засідають в душі. Надзвичайно подобається ця пісня за своєю структурою та динамікою, особливо, коли фортепіано акцентує увагу на низьких нотах басовий хід, і, звісно ж, сам сенс і настрій композиції.

5. Nick Drake – River man

Цю пісню показав мені один хороший друг, зо що я йому дуже вдячний. Навіть через стільки років до цих пір мурішки при прослуховуванні. Меланхолічність пісні змущує задумуватись про теперішнє, майбутнє та минуле. Прекрасна композиція у всіх сенсах. Струнні особливо доповнюють цю картину, просто послухайте і відпустіть дурні думки вниз за течією.

Оцініть статтю

13 points
Upvote Downvote

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть коментар
Будь ласка, введіть ваше ім'я