#MuzShit #2: Кавер, як вирок. Кілька слів про переспів “8 кольору” гуртом Біла Вежа

0
194

“Ми живемо в епоху кавер-версій. Серед них зустрічаються як надзвичайно хороші, так і відверто погані”, — десяток років тому сказав редактор журналу “Total Guitar” Стівен Лоусон. З цією думкою важко сперечатись, позаяк останнім часом з небувалою частотою різні музиканти знову і знову намагаються переспівати популярні в минулому хіти або ж стряхнути пил зі старих композицій, які свого часу не отримали чималої уваги слухацької аудиторії, та вдихнути в них нове життя. Отож, існує чимало кавер-версій: деякі з них виявляються кращими від оригіналу, а деяк ми хочемо просто забути. 

Не стали винятком і столичні рокери з гурту Біла Вежа, які менше місяця тому презентували на розсуд шанувальників “нове прочитання” хіта хмельницького гурту Мотор’ролла – композиції “8 колір”. Варто зауважити, що музиканти мали можливість створити справді цікавий кавер: оригінальний трек побачив світ майже чотирнадцять років тому та й сам фронтмен Мотор’ролли Сергій Присяжний дав зелене світло на створення переспіву. 

Але щось явно пішло не так. Трек отримав змішані відгуки серед фанатів творчості як Мотор’ ролли, так і Білої Вежі, а перегляди новинки на офіційному ютуб-каналі не дотягнули навіть до позначки шести тисяч.  

Взагалі після участі в Х-факторі справи в Білої Вежі пішли вкрай нерівно. Хлопці ринулись в напрямку більш популярної музики. Сингли “Посміхнись собі сама”, “Давай”, “Vidбитки” та “Янгол” спробували закріпити за колективом амплуа “рок-романтиків”. Одначе чимала конкуренція і досить слабкий менеджмент гурту не дозволили вирвати перші місця в чартах. Не виправила суттєво ситуацію і остання новинка – трек “Криптоніт”, яким музиканти завершили акустичний період своєї творчості. 

Таким чином, запис кавера на справді популярну композицію “8 колір”, очевидно, розглядався музикантами як можливість зіграти на ностальгії слухачів хіта хмельницьких рокерів і водночас відродити інтерес до власної творчості, який за останні роки чимало підупав.  

Здавалось, що треба просто взяти трек і повторити формулу, яка свого часу закинула мало кому відомий гурт Мотор’ролла на вершину чартів. Але чомусь та магія тексту поетичного першоджерела та музики у випадку кавера Білої Вежі цілком не працює. Оригінальний трек, попри динамічні інструментальні партії, зберігає певну мінорність оповіді, плавно підводячи до тривожної кульмінації і до кінця скидає темп аби закінчити це все легким гітарним соло на фото затухаючих ударних. В свою чергу, що мені вельми не сподобались, Біла Вежа не вирізнились неабиякою винахідливістю у музичному переосмисленні “8 кольору”. Загалом музиканти повернулись до свого олкскульного рокового саунду зразка 2013-2014 року, який, як не прикро констатувати, набагато менше імпонує до переспіваної композиції в порівнянні з напівакустичним звучанням згаданих уже вище “Vidбитків”. 

Перевантажений гітарний саунд у Білої Вежі, який суттєво знижує ритм композиції, також не грає на руку каверу. Тягучі гітарні рифи, можливо, і припадуть до смаку поціновувачам важкої музики, одначе виглядають відверто зайвими, а кульмінаційний програш, який, незважаючи на простоту, був чи не найкращим моментом оригіналу, цілком втратив свій шарм, поступившись не вельми оригінальниму програшу в стилі Мерліна Менсона. Ну або мені принаймні так здалось. 

Оцініть статтю

4 points
Upvote Downvote

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть коментар
Будь ласка, введіть ваше ім'я